…Село моє рідне, у тихім розмаї
Як пісню веселу про тебе співаю.
Лежить моє тихе село у долині
Немов би сховалось, як пташка в калині.
Дерева зростатимуть з нами,
задзвенять над козацьким селом гілками,
Хай шумить за селом тополя, верба та ліщина,
хай цвіте - розцвіта наша рідна Україна !!!
Найбільше щастя і радість у житті — це діти. Їх веселий сміх, життєрадісні обличчя, повсякденні відкриття, безпосередність і цікаві очі не можуть не зворушити душу. Заради них ми готові на все. Але скільки треба мудрості, сили, любові, щирості, терпіння і доброти вкласти в їхні серця, щоб діти виросли справжніми людьми. Адже від того, якими ми їх виховаємо, чому навчимо, залежить не тільки їхнє майбутнє, але й наша з вами старість, зрештою і майбутнє всієї країни. Тому так важливо сьогодні в школі і вдома приділяти велику увагу не тільки навчанню, але й активному вихованню дітей.
Світ змінюється, наука невпинно летить вперед і робить нові відкриття, змінюються погляди людей і влада в країні, але одвічні людські цінності залишаються назавжди — це доброта, милосердя, чуйність, щирість, щедрість і ота свята любов, яка робить людину світлою. Любов до людей, до природи, до всього світу — це так важливо! І так нелегко закласти в кожну дитячу душу, але можливо, треба тільки дуже прагнути цього. Діти вбирають в себе все хороше, як і погане теж, треба лише розкрити перед ними переваги хорошого, прекрасного, світлого і вони зрозуміють, потягнуться до нього, як весняні квіти до сонця. В цьому й полягає щоденна робота вчителя, щоб розкрити дітям дивину природи, чарівність цього світу, красу людських стосунків, заставити їхні серця радісно битися, споглядаючи прекрасне, тягтися до всього доброго і бути не байдужими спостерігачами, а активними будівниками свого майбутнього. Адже доля кожної людини — в її руках. А в учителя дуже важлива місія — вести всіх дітей у світ прекрасного, напоїти кожне дитяче сердечко любов’ю, світлом доброти і людяності, навчити відрізняти добро і зло, вчити мріяти і творити, прагнути бути найкращим.
Робота вчителя важлива, важка, складна і відповідальна, але яка цікава! І хоч сьогодні вона не дуже високо цінується у нашій державі, але в кого з нас не було улюбленого вчителя, від якого ви взяли щось дуже важливе для себе, насправді світле і сокровенне. Тому в школу треба йти тільки тим людям, які всією душею віддані дітям, своїй професії і мають в душі світле сонце любові і доброти.
На цих сторінках ви знайдете багато сценаріїв шкільних свят, бо ж яке життя у школі без свята! Саме на святі, перед великою кількістю глядачів, діти чи не вперше показують свої таланти, вперше відкривають власні здібності, вчаться переборювати страх і скованість, розкриваються як квіти на світанку, а це так важливо для формування характеру кожної дитини, для вироблення того стержня, без якого у житті не обійтись.
Ви ознайомитесь з цікавими бесідами, які просто необхідно проводити з дітьми, щоб вони вчилися міркувати і творити, жити за законами совісті і людських цінностей.
З сивої давнини, покоління за поколінням щедро народжують від рідної землі, сонця, неба, води, вітру дивні звуки мелодій, неповторну магію слова, що ведуть нас по стежках рідного краю. Ті стежинки переплітаються, біжать і виходять на широкий шлях високого творчого генію народу. І якщо цей геній живе й сьогодні, не погас, то тільки тому, що живе пісня. Вона - в образах калини, сонця, житечка й пшениці, дивних птахів. "Пожену я сірі гуси від броду до броду, ой летіте, сірі гуси, до мойого роду... » Творить і береже ці дорогоцінні перлини наш народ. Він співає в радості й зажурі. Пісня — його величний храм любові до людини, до рідної землі, до батька й матері.
.